Лохвицька територіальна громада

Нині, коли кожна хвилина може стати вирішальною, військові та їхні родини не завжди мають змогу звернутися до нотаріуса. У таких випадках Закон дозволяє посвідчувати заповіти та довіреності в особливому порядку — без нотаріуса, але з дотриманням чітких вимог.

В матеріалі:

Хто може посвідчити заповіт чи довіреність?

На що обов’язково звернути увагу?

Посвідчення заповіту — ключові умови

Особливості посвідчення довіреності

Реєстрація заповітів/довіреностей, прирівняних до нотаріально посвідчених в умовах війни.

Хто може посвідчити заповіт чи довіреність?

      Згідно зі стст. 245 та 1252 Цивільного кодексу України в місцях дислокації військових частин, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, заповіти та довіреності працівника, члена його сім’ї та члена сім’ї військовослужбовця можуть бути посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з’єднань, установ або закладів. Такі документи прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Посвідчення заповіту — ключові умови

1. Свідки — щонайменше два. Вони мають бути присутніми, чути текст і власноручно підписати документ. Свідком не може бути: спадкоємець, член його сім’ї, родич, інша посадова особа.
2. Форма заповіту — письмова, з обов’язковим зазначенням місця, часу, дати складення, а також місця народження заповідача. Підписується заповідачем власноручно. Якщо заповідач унаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням у його присутності та в присутності запрошених ним двох свідків заповіт може підписати інша фізична особа (п. 7 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419, далі — Порядок). Не допускається вчинення заповіту через представника. Текст заповіту складається так, щоб розпорядження заповідача не викликало непорозумінь чи сумнівів під час оформлення спадщини.
3. Заповіт складається у двох примірниках: один видається заповідачу, інший — надсилається за належністю для подальшої реєстрації у Спадковому реєстрі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164 (далі — Постанова № 164).

Посвідчення довіреності

• Текст довіреності має містити: місце і дату складення (підписання), повні дані обох сторін (у т. ч. всі дані адвоката, якщо це довіреність на нього), строк дії, на який вона видана. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Водночас довіреність, у якій не зазначена дата її посвідчення, є нікчемною.
• Підпис довірителя обов’язковий в присутності посадової особи, яка посвідчує довіреність. У разі фізичних вад або хвороби підписує інша особа; відомості про таку особу та причини, з яких довіритель не може підписати документ самостійно, зазначаються у посвідчувальному написі.

Один примірник залишається у довірителя або надсилається представникові, другий — передається для реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей.

        Реєстрація заповітів/довіреностей, прирівняних до нотаріально посвідчених в умовах війни

         Постановою № 164 встановлено спеціальний порядок реєстрації деяких документів, посвідчених військовим командуванням та керівництвом правоохоронних органів. Це стосується довіреностей (за винятком тих, що стосуються нерухомості, цінних паперів та корпоративних прав) і заповітів військовослужбовців та працівників силових структур, які беруть участь у захисті країни.

            Після посвідчення командиром (начальником) або уповноваженою ним особою ці документи протягом п’яти днів передаються до Генерального штабу ЗСУ, Міністерства оборони або іншого відповідного центрального органу. Ці органи, своєю чергою, пересилають їх до Міністерства юстиції України або його територіального управління, які вже забезпечують передання документів нотаріусу (державному або приватному) для обов’язкової реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей або Спадковому реєстрі.

Важливо. Посадові, службові особи під час посвідчення заповітів і довіреностей зобов’язані зберігати нотаріальну таємницю та не розголошувати інформацію, яка стала їм відома.